Цього року Україна відзначає 100-річчя з дня проголошення незалежності. Скільки гордості і болі в цьому святі. Гордість - бо ми громадяни Соборної і Незалежної України. Біль - бо великими втратами та страшними подіями увінчана Незалежність і Соборність України.

Та до справжньої незалежності прийшлось українцям зазнати чимало горя, незгод та біди. Саме тому 24 листопада для  учні  нашої школи під керівництвом учителя української  мови та літератури Скрипник Л.М.було проведено годину пам’яті «З Україною в серці».

Адже не можна забути молодих юнаків, які загинули під Крутами, захищаючи молоду державність країни.

А в  листопаді вся  Україна відзначає День пам’яті жертв голодомору. Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору, яка забрала 3 мільйони 943 тисячі українців, які просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили…

Нарешті прийшла довгождана  незалежність.

Та знову біда… і люди вийшли на Майдан. Знову гинуть люди, гинуть за Україну і йдуть з Майдану в небо. Художниця, Наталія Фесенюк, учасниця Майдану, надала свої картини, які створила безпосередньо під час подій на Майдані. Учні були вражені побаченим.

І знову страшна біда – іде війна, й не видно ні   кінця в ній ані дна, синів своїй хоронить Україна…

Учні вшанували  усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убієнних згуртує всіх живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.  Вони згасли, як зорі, але мають жити в нашій пам’яті! Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі. Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна,

І не вмре ніколи.

Ми  з гордістю говоримо про те, що українці – це народ, який заслуговує поваги світової спільноти. Адже ми разом довели всьому світу те, що українці – це народ глибоко патріотичний, з високим почуттям гідності і непереборним духом свободи!

Ми різні з материнської колиски,

Та всі ми діти щирої землі.

В родині вільній всі ми — українці,

Ми України доньки і сини.

Закінчилася година колективним виконанням пісні «Україна – це я».